Дмитро Чоні: «Для мене важливо виступати в Україні»

Народився в Києві. Почав навчання музиці в 4 роки. Закінчив музичну школу-інтернат ім. М. Лисенка та Національну музичну академію України. Навчається в Університеті музики і театрального мистецтва в місті Ґрац (Австрія). У 2018-му отримав першу премію Міжнародного конкурсу піаністів у Лос-Анджелесі (США) і став переможцем Міжнародного конкурсу Паломи О’Ші в Сантандері (Іспанія), а на початку 2019-го завоював золоту медаль і першу премію Міжнародного конкурсу The 9th Bösendorfer USASU International Piano Competition (США). Як соліст виступав із Симфонічним оркестром Республіки Сан-Марино, Симфонічним оркестром Феніксу, Симфонічним оркестром Сучжоу і Національним симфонічним оркестром України.

«Моя мама завжди мріяла грати на скрипці, але через різні причини не змогла здійснити свою мрію, тому всіх чотирьох дітей вона віддала до музичної школи. Всі отримали базову освіту, але тільки я пішов далі музичним шляхом і обрав музику своєю професією.

Наразі я навчаюсь у Ґраці. Університет обрав виключно через викладача, оскільки найголовніше для виконавця під час навчання – це його викладач. 2011 року я познайомився з Міланою Чернявською на майстер-класі в Ліхтенштейні, після цього кілька разів приїжджав до неї займатися на інтенсів-курсі, був дуже зацікавлений навчатися у неї і за кілька років вступив до її класу в університеті міста Ґрац.

На мій погляд, мінусом вітчизняної освіти є те, що вона занадто розфокусована, в нас викладають одразу багато предметів, і наші студенти достатньо завантажені. Тоді як в Європі навчання зосереджено на нашій спеціальності, та більшість предметів пов’язана з музикою. В ранньому віці дитину потрібно направити, а під час студентства, мені здається, необхідно дати трішки більше свободи.

Зараз маю менеджера, оскільки влітку я переміг на Міжнародному конкурсі в Сантандері, а переможцям за регламентом пропонують список концертів, разом із якими з’являється ще багато додаткових виступів. Цим і займається менеджер. Вона буде зі мною ще три роки, до проведення наступного конкурсу. Тому моя задача наразі – зробити все можливе, щоб після цих років у мене був подальший розвиток концертного життя.

Мій графік вельми інтенсивний, і мої друзі також достатньо зайняті люди, але іноді ми зустрічаємося і в Києві, і в Ґраці. До Києва приїжджаю раз на півроку, іноді частіше. Нещодавно я підрахував, що за минулий рік десь п’ять місяців із дванадцяти я був у роз’їздах. Навчання йде паралельно з виступами, хоча іноді доводиться літати якимось неймовірними рейсами, щоб усе встигати.

Для мене важливо виступати в Україні, і я був радий, коли рік тому відбувся мій перший сольний концерт у Національній філармонії. Це було неперевершено, в Києві дуже тепла публіка! Але виступи в Україні багато в чому залежать від організаторів концертів, тому мені хотілося би бачити їх зацікавленість у моїх виступах тут, це має бути обопільний процес.

Музика є центром мого життя, центром кожного дня. Музика – це не тільки емоції для слухачів, це емоції і для мене особисто, а також обмін енергією. Це свого роду залежність. У той же час у цьому є щоденна праця, яка потребує повної самовіддачі та концентрації. Але в цілому це приносить мені радість і душевний спокій. Якщо під час переїзду, наприклад, у мене не виходить хоча б кілька годин присвятити музиці, я відчуваю, як всередині щось змінюється.

Моя основна мета – виступати на сцені. Можливо, це звучить просто, але цього не так легко досягти. Цього року у мене заплановано більше 25 концертів. Я прагну мати постійну активну концертну діяльність і роблю все можливе, щоб цього досягти.

Дмитро Чоні є учасником грантової програми VERE MUSIC FUND.

Одяг та взуття українськиx брендів: костюм з суміші бавовни і еластану, SONYA MONINA; футболка з бавовни, Syndicate Clothing; кросівки зі шкіри, Ali Saulidi.

Над проектом працювали:

Фотограф: Jamila Di.
Редактор: Наталія Васюра.
Стилисти: Анна Гончарова, Анастасія Яценкоо.
Зачіски: Людмила Агахановаa, Анастасія Леонова.
Макіяж: Наталія Васільєваa, Анастасія Леоноваva).
Продюсер: Діана Мельниковаa.
Режисер по світлу: Дмитро Ромас.
Асистенти фотографа: Денис Груба, Ольга Волкіса.
Асистент стилиста: Ніколь Вачуку.