Ніна Герасимова-Персидська: «Хочу, щоб мої книжки читали». Ідеї, концепції, мрії

До Дня народження Ніни Олександрівни Герасимової-Персидської.

Дискусія за участі Ірини Тукової, Стаса Невмержицького, Анни Гадецької.

⚡️ 23 грудня, 15:00, вул. Малопідвальна, 21/8, Київ.

ВХІД ВІЛЬНИЙ. Просимо вас зареєструватися, щоб ми мали можливість повідомити вам про будь-які зміни щодо події: https://forms.gle/x4GvPLVHRKLPpeWE6.

Всі, хто був особисто знайомий з Ніною Олександрівною, відзначали миті особистого з нею спілкування. На конференціях, лекціях, прогулянках; про нову музику, фізичні відкриття чи про улюблені квіти вашої мами — ці розмови завжди були особливими, і такими, що могли змінювати давно усталені переконання.

Як у житті, так і в науці Ніна Олександрівна демонструвала, що за великими відкриттями стоїть уважне і глибоке спілкування, бажання почути і зрозуміти співрозмовника: чи це людина, музичний твір, або давній безмовний рукопис.

У день народження Ніни Герасимової-Персидської ми зберемося разом, щоб обговорити її найважливіші роботи, що колись відкрили новий обрій розуміння української музики, віднайти натхнення в інших її текстах, а також послухати музику, яка її надихала.

* * *

Ніна Герасимова-Персидська (23.12.1927–08.12.2020) ― музикознавиця, культурологиня, громадська діячка, педагогиня.

Докторка мистецтвознавства (1978), професорка (1979), завідувачка кафедри старовинної музики Національної музичної академії України (2000–2019), академікиня Національної академії мистецтв України (2000), заслужена діячка мистецтв України (1997), кавалер почесного знака «За заслуги перед польською культурою» Міністерства культури і мистецтва Польщі (2006), лауреатка Премії імені Миколи Лисенка (1990), володарка Великої золотої медалі Національної академії мистецтв України (2002), Срібної медалі «За заслуги в ХХ сторіччі» Міжнародного біографічного центру (Кембридж, Велика Британія, 1992), звання «Жінка року 1992–1993» (Міжнародний біографічний центр, Кембридж, Велика Британія) тощо.

У різні роки була членкинею Національної спілки композиторів України, Міжнародного музикознавчого товариства (IMS), Європейського товариства культури (SEC), Ради Конгресу «Musica Аntiqua Europae Orientalis» (МАЕО), генеральною секретаркою Українського національного комітету Міжнародної музичної ради (IMC, UNESCO), координаторкою по зв’язкам з Радою з традиційної музики (IСТМ) тощо.

Народилася у Києві. 1951 року закінчила історико-теоретичний факультет (клас професора Левка Ревуцького), 1952 року ― фортепіанний факультет (клас професора Арнольда Янкелевича), 1954 року ― аспірантуру Київської державної консерваторії (нині Національна музична академія України). 1955 року захистила кандидатську дисертацію на тему «Народнопісенні витоки українського радянського симфонізму». 1978 року ― докторську дисертацію на тему «Партесний концерт на Україні у ІІ половині XVII – І половині XVIII століття і його місце в культурі епохи».

1950–2020 роки ― викладачка, старша викладачка, доцентка, професорка Національної музичної академії України. 2000 року за ініціативи Ніни Олександрівни в академії було створено кафедру старовинної музики, яку вона очолювала до 2019 року.

Авторка понад 160 робіт, серед яких монографії та статті з історії та теорії партесного співу в Україні і Росії, нотні видання партесних концертів і мотетів, інципітний каталог партесних концертів Інституту рукопису Національної бібліотеки України, статті з проблем простору і часу у музиці ХХ – початку ХХІ століть та ін. Виступала з доповідями і лекціями на наукових форумах України, Німеччини, Польщі, Росії, Італії, Іспанії, Франції, США, Швейцарії тощо. Створила власну дослідницьку школу української медієвістики.

* * *

MUSIC HUB – простір для молодих музикантів та слухачів, створений фундацією VERE MUSIC FUND. Він об’єднує верхній зал на 100 місць – для концертів, записів, майстер-класів, лекцій тощо, а також нижній репетиційний зал. Його адреса – Київ, вулиця Малопідвальна, 21/8.