⚡️ 28 листопада, 19:00 – VERE MUSIC HUB (Київ, вул. Малопідвальна, 21/8).
ВХІД ЗА ЗАПРОШЕННЯМИ. Реєстрація слухачів: https://forms.gle/wgwR8dCiJRRsF3Qr8.
Приблизно з 1972 року у скрипковому репертуарі почався майже епідеміологічний спалах каприсів та етюдів для скрипки соло. Цей процес, розростаючись з кожним десятиліттям, досягнув рівня окремого феномену, але залишився майже непоміченим. Нові каприси та етюди резонують з потребами нових скрипалів, які переосмислюють межі інструменту та створюють нову віртуозність.
У проекті, куратором якого є Орест Смовж, прозвучать каприси та етюди – як у записі у виконанні Ореста, так і у живому виконанні скрипаля та композитора Акіма Зварича та скрипальки Кристини Гордієнко. Звучатимуть твори спеціально написані для цієї програми молодими українськими композиторами в комбінації з кількома творами всесвітньо відомих авторів, ілюструючи поки непомічений широким музичним загалом феномену пошуку, долання меж та самовираження.
Проєкт є переможцем грантової програми Per Forma, яку здійснює платформа Kyiv Contemporary Music Days за підтримки Performing Arts Fund NL та Міністерства освіти, культури та науки Нідерландів для розвитку сектору перформативних мистецтв в Україні.
🎶 Програма (завантажити pdf):
Сандер Херманус
Capriccio voor Genoeg Vioolsnaren / Каприс для достатньої кількості струн (1999).
Твір написаний для нотного і CD збірників сучасних нідерландських каприсів у 1999 році. Цілковито ансамблевий твір, але для скрипки соло. В ньому малі індивідуальні фрагменти наче зіграні різними людьми на різних інструментах, вони, постійно і хаотично, поступово пришвидшують або різко сповільнюють відчуття пульсу. Але все ж залишають зовсім трохи простору для ґруву, притаманному нідерландській музиці другої половини XX століття.
Гельмут Лахенман
Toccatina (1986/2021).
Гельмут Лахенман (особливо його версія 60-80-х років) завжди сприймається як композитор різних технік. Справді, багато його творів, а також їх нотація – це міні-енциклопедії абсолютно нового способу використання інструментів. Тим не менше сам композитор постійно наголошує на тому, що всі техніки мають в першу чергу створювати мистецтво.
Олексій Шмурак
Lust Study (2024).
Назва перекладається як «Дослідження хіті». Йдеться не про тілесно-сексуальну жагу, а про залежність від звуку, музики, артистичної ролі. Два матеріали декілька разів змінюють один одного з невеликими змінами. Один матеріал — яскравий, агресивний, ствердний; це нав’язлива краса – зокрема, і шикарної сольної скрипки, – від якої нема куди дітися. Інший матеріал – спокійний, тихий, хитрий; це – зона уникання, дистанції, іронії. В кінці п’єси хіть переосмислюється, терапевтично приймається і вже не ранить. Замість агресії і травми – ніжність і гнучкість.
Адріан Мокану
La Fantasía Abandonada de la Razón (2024).
В моєму творі я переосмислюю жанр музичного капрису через призму візуального мистецтва, звертаючись до серії гравюр іспанського художника Франсіско де Гойї Los Caprichos, зокрема до його капрису El sueño de la razón (Сон розуму). Повний епіграф до цього малюнку звучить так:
«Фантазія, покинута розумом, породжує неймовірних чудовиськ; поєднана з ним, вона є матір’ю мистецтв та джерелом їх чудес».
(La fantasía abandonada de la razón produce monstruos imposibles: unida con ella, es madre de las artes y origen de sus maravillas).
La fantasía abandonada de la razón досліджує взаємодію між розумом та безумством через призму графічної нотації, розширених виконавських технік, імпровізації на основі алгоритмів, та переосмислення спадщини старовинної музики. Центральною темою стає цитування середньовічної іберійської секвенції La folía (дослівно – «божевілля»), яка стає уособленням хаотично енергії. Водночас, в руках виконавця фолія стає саме тим інструментом, що може надати сенс навіть найбільш химерним візерункам.
Олександр Чорний
Material Etude I (2024).
Процес «наближення» до самої структури матеріалу скрипки починається з аналізу його оточення. Робота починається з роздумів про елементи, які можуть впливати на матеріал: потік повітря, вологість, температура. Потім йде заглиблення в структуру матеріалу, зосереджуючись на стабільності та вібраційних процесах. Ця концентрація на структурі призводить до самосвідомості матеріалу. Тепер він здатний до сприйняття, саморефлексії та інтерпретації. Останнім кроком є трансценденція матеріалу. Це уможливлює наративний підхід, tour de force твору, таким чином роблячи його цілісним. Важливо також, що всі чотири кроки використовуються у нелінійний спосіб. Вони виконуються одночасно впродовж усього твору.
Олександра Кацалап
Дослідження чи то пак випробовування характеру виконавця-віртуоза, фрагмент (2024).
Це твір-дослідження, де в опорі матеріалів розрізняють такі навантаження: зосереджена сила (творчий задум і подальша його екзекуція); зосереджена пара сил (палець і смичок на струні скрипки); розподілене навантаження заданої інтенсивності (дискусія композитора та виконавця в процесі створення композиції); розподілений момент сили заданої інтенсивності (виконання під роздуми публіки, чому вона то має слухати).
Олександр Чорний
Pebble Study (2024).
Твір, що грається без смичка на корпусі скрипки. За основу взяті фортепіанні етюди Шопена: 1, 7, 13, 17, 18 та 24. Ідея полягає в комбінації двох процесів, в яких скрипка не є скрипкою: зіграти на ній як на фортепіано та імітувати звук камінців. Тим самим, Pebble Study є повною протилежністю Material Etude I.
Сальваторе Шарріно
Sei Nuovi Capricci e un Saluto (2023).
№1 – Ampio, si Piega il Canto.
№4 – Scorrevole.
Сальваторе Шарріно є першим помітним композитором сучасних скрипкових каприсів та етюдів. Хоча сам феномен цих творів почався до нього – зокрема, Гельмут Лахенман написав два скрипкові етюди (пізніше не схвалені ним для видання) у 1973 році, каприси Шарріно у 1976 році почали нову сторінку в історії скрипкової віртуозності. К 2023 році Шарріно написав шість нових каприсів, які вже не використовують романтичні фактури і скрипкові ефекти, транспонуючи їх сучасною мовою. Натомість він значно більше працює з відчуттям часу і самим звуком скрипкового резонансу.
Максим Іванов
15 маленьких каприсів для скрипки соло (2024).
№ 7 – Furioso.
Твір є частиною циклу «15 маленьких каприсів для скрипки соло», який присвячений видатному ізраїльському скрипалю Іврі Гітлісу. Цей твір є найлаконічнішим зі всього циклу і триває близько 3 (трьох) секунд.
Аліса Заїка
Автопортрет Ґео. Каприс для скрипки та чоловічого голосу для одного виконавця (2024).
Це каприс для скрипки та голосу, що має здійснюватися одним виконавцем. Він оснований на вірші Ґео Шкурупія «Автопортрет», що є яскравим прикладом українського панфутуризму 1920-х – вірш записаний латинськими літерами та має експериментальний дизайн нотації. В музичному плані каприс розкриває перебільшену театральність та виклик мистецьким нормам, що присутні у творчості Шкурупія, а також відображає його образ в уяві композиторки – ту неординарну та ексцентричну персону, що Ґео створив для своїх читачів, назвавши себе «королем футуропрерій».
Акім Зварич
Forced Caprices or Four Scenes for Violin Solo (2024).
– Pizzicato.
Фрагмент гри, невеличка сценка, ніби вирвана з контексту, дещо імпульсивна, насичена очевидними та неочікуваними рішеннями. Сцена, що мала б сенс, тільки існуючи в ширшому контексті. Але нюанс у тому, що контексту, по суті, не існує…
Сергій Вілка
Етюд для струнного інструменту (2024).
Уявіть собі лабіринт, у який ви потрапляєте, маючи на вході декілька стежок. Ваш вибір безпосередньо впливає на вашу подорож цим лабіринтом. Ви будете пересуватися, аж поки не дістанетеся виходу. Проте ваше пересування не обмежене в часі: ви вільні це робити, доки отримуєте задоволення від своєї мандрівки. Єдине що – ви не покинете лабіринт за першої нагоди: діставшись до місця перепочинку, ви мусите повернутися назад, у лабіринт ще кілька разів, аж поки, вдосталь намандрувавшись, не вийдете з нього, набувши нового досвіду.
Йорґ Відман
Etude I (1995).
Перший з шести етюдів, написаних в 20-ті роки, якнайдослівніше втілює значення етюду – себто дослідження. В ньому композитор досліджує інструмент, виконавець досліджує той самий інструмент, але в контексті нотного тексту Відмана, а слухач досліджує процес, який з цього виник.
Орест Смовж (скрипка – запис)
Акім Зварич (скрипка)
Кристина Гордієнко (скрипка)
📌 Обов’язкова реєстрація у google-формі за посиланням – https://forms.gle/wgwR8dCiJRRsF3Qr8. Ми будемо намагатися запросити максимум зареєстрованих слухачів.
* * *
VERE MUSIC HUB – простір для молодих музикантів та слухачів, створений фундацією VERE MUSIC FUND. Він об’єднує верхній зал на 100 місць – для концертів, записів, майстер-класів, лекцій тощо, а також нижній репетиційний зал. Його адреса – Київ, вулиця Малопідвальна, 21/8.