Дьордь Лігеті: за залізною завісою та поза нею

Партнерський проєкт благодійного фонду VERE MUSIC FUND та фестивалю Bouquet Kyiv Stage.

23 серпня, 16:00, Софія Київська

Дьордь Лігеті став іконою нової музики і перевернув світ музичного авангарду другої половини XX століття. Та одного грудневого дня 1956 року перевернулося і його власне життя. За два місяці після вторгнення радянських військ до Угорщини він у поштовому вагоні, сховавшись під мішками з листами та бандеролями, як у шпигунському фільмі, покинув Будапешт. І опинився по той бік залізної завіси – у Відні.

Звідси почався його шлях, умовно, від землі до неба. Від фольклору, щедро пророслого у горах і долинах Румунії та Угорщини, перечаклованого у нову якість під впливом Бартока, – до космічних тембрів та сонорних див, до мікромотивності та мікрополіфонії, що утворили нову реальність для його сучасників.

Молоді українські музиканти, яких підтримує VERE MUSIC FUND, у цьому концерті гратимуть не лише «доісторичного» Лігеті – як він сам назвав свою музику, написану в комуністичній Угорщині. Вони спробують показати, яким він став у вільному музичному світі. У тому самому світі, який, завдяки йому, змінився назавжди.

Біографія композитора.

Учасники проєкту:

Антоній Баришевський (фортепіано)
Варвара Васильєва (скрипка)
Марія Водовозова (труба)
Даніїл Гоноболін (скрипка)
Станіслав Гумінюк (фортепіано)
Антуанетта Міщенко (фортепіано)
Владислав Осадчий (альт)
Валентина Плужникова (мецо-сопрано)
Поліна Сасько (фортепіано)
Арсеній Ставицький (віолончель)
Дмитро Чоні (фортепіано)

Програма концерту

ПЕРШИЙ ВІДДІЛ

П’ять п’єс для фортепіано в чотири руки (1942-50).

1. Марш.
2. Поліфонічний етюд.
3. Три весільних танці – «Повозка вже біля воріт», «Приходь швидше, красуня», «Круговий танець».
4. Сонатина – Allegro, Andante, Vivace.
5. Алегро.

Поліна Сасько (фортепіано)
Дмитро Чоні (фортепіано)

Соната для віолончелі соло (1948-53).

I. Dialogo
II Capriccio

Арсеній Ставицький (віолончель)

Капричіо No. 1 та No. 2 для фортепіано (1947).
Присвячені піаністці Марті Куртаг. Присвячене піаністці Марті Куртаг.

Станіслав Гумінюк (фортепіано)

Вокальний цикл «П’ять пісень на вірші Я́ноша А́раня» для голосу та фортепіано (1952).

Валентина Плужникова (мецо-сопрано)
Поліна Сасько (фортепіано)

1. Csalfa sugár – Оманливий промінь

Маленький кущику, не зацвітай! Це зима зараз, не весна.
Маленька дівчино, не зітхай про те, чого не знаєш.
Молоді пагони куща вбиті морозом,
А раннє цвітіння дівчини супроводжує печаль.
Шкода мені кущ без листя та цвітіння,
Шкода мені дівчину, молоду, дурненьку,
Що так швидко зів’яла!

2. A legszebb virág – Найпрекрасніша з-поміж квітів

Гарною квіткою є троянда,
А її пуп’янок – ще прекрасніший!
Роса небесна омиває його щодень.
Гарною квіткою є дівчина,
Що просинається у святковий день.
Але найгарнішою квіткою є свята любов до Батьківщини!
Ця любов не росте у саду,
Не квітне на клумбі.
Ця любов росте лише в людському серці – глибоко всередині.

3. A csendes dalokból – Із тихих пісень

Дозволь собі трохи випити –
Та не соромся, якщо від цього добре.
Один-два ковтки вина не поставлять світ догори дригом.
Але якщо й поставлять – що з того!
Все одно мені!
Якщо доля поставить мене з ніг на голову,
то можливо потім і поставить знову на ноги.
Але якщо поставить догори дригом – Святий Боже!
Можливо це на краще.
Гарний землероб копає глибоко –
Тоді і бур’ян йде у землю.

4. A bujdosó – Вигнанець

Горлиці, що овдовіла, болить серденько.
Голосіння солов’я чутно в околиці.
Не засмучуйся, горлице, не засмучуйся соловейку, –
Ваша печаль – ніщо проти моєї.
Пташина небесна знайде собі нове гніздо,
Замість втраченого друга – знайде іншого.
Але в мене нема ні дому, ні друга.
Я поневіряюся світом один.
Я бачу сині силуети моєї далекої Батьківщини,
Не знаю – чи це гори, чи небо.
Я навіть не знаю, чи колись повернусь туди,
Чи моєю єдиною домівкою буде небо.

5. Az ördög elvitte a fináncot – Як чорт (вельзевул) забрав податківця

Чорт з’явився граючи на скрипці,
Та й забрав з собою податківця.
Всі жінки репетували:
«Нехай довго живе твій танець, Вельзевул!»
А чорт зник зі своїм танком,
Зник разом з ним і податківець.
Ми п’ємо, гуляємо, танцюємо,
Та дякуємо тобі, Вельзевуле,
Що забрав з собою податківця!
А чорт зник…

ДРУГИЙ ВІДДІЛ

Шість п’єс із циклу Musica ricercata для фортепіано (1951-53).

I. Sostenuto – Misurato – Prestissimo
II. Mesto, rigido e cerimoniale
III. Allegro con spirit
IV. Tempo de Valse (poco vivace – ` l’orgue de Barbarie)
VII. Cantabile, molto legato
VIII. Vivace. Energico

Антоній Баришевський (фортепіано)

Струнний квартет No. 1, Métamorphoses nocturnes (1953-54).
Виконується без пауз.

1. Allegro grazioso
2. Vivace, capriccioso
3. A tempo
4. Adagio, mesto
5. Presto
6. Molto sostenuto – Andante tranquillo
7. Più mosso
8. Tempo di Valse, moderato, con eleganza, un poco capriccioso
9. Subito prestissimo
10. Subito: molto sostenuto
11. Allegretto, un poco gioviale
12. Allarg. Poco più mosso
13. Subito allegro con moto, string. poco a poco sin al prestissimo
14. Prestissimo
15. Allegro comodo, gioviale
16. Sostenuto, accelerando
17. Lento

Даніїл Гоноболін (скрипка)
Варвара Васильєва (скрипка)
Владислав Осадчий (альт)
Арсеній Ставицький (віолончель)

Етюд для фортепіано Arc-en-ciel (Райдуга).
Перша книга етюдів, No. 5 (1985). Присвячений піаністці Луїзі Сибур.

Дмитро Чоні (фортепіано)

Етюд для фортепіано Touches bloquées (Заблоковані клавіші).
Перша книга етюдів, No. 3 (1985). Присвячений композитору П’єру Булезу.

Антоній Баришевський (фортепіано)

Соната для альта соло (1991-94) – три частини.

1. Hora lunga.
3. Facsar.
5. Lamento.

Владислав Осадчий (альт)

Mysteries of the Macabre для труби та фортепіано – фрагмент (1992).

Марія Водовозова (труба)
Антуанетта Міщенко (фортепіано)

Присвята Хілдингу Розенбергу, для скрипки та віолончелі (1982).

Даніїл Гоноболін (скрипка)
Арсеній Ставицький (віолончель)

ВХІД НА ПОДІЮ ВІЛЬНИЙ за наявності вхідного квитка на територію музейного комплексу Софія Київська.